Постанова

Іменем України

21 листопада 2019 року

м. Київ

справа №759/17745/18

провадження №61-14551св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення суми боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року у складі судді Величко Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н.

В., Кулікової С. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_4,

третя особа - ОСОБА_3,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення суми боргу.

У березні 2019 року ОСОБА_1 повторно подав заяву про забезпечення позову у справі, в якій просив накласти арешт на садовий будинок № АДРЕСА_3, власником якого є ОСОБА_2.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт в межах ціни позову, а саме суму в розмірі 402 909 грн на садовий будинок загальною площею 51,4 кв. м з надвірними будівлями та спорудами (сараєм-убиральнею, колодязем, компостною ямою, хвірткою, огорожею), що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, власником якого є ОСОБА_2.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом спору у даній справі є стягнення боргу, а тому необхідним є вжиття заходів для ефективного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд указав, що позивач надав докази на підтвердження неправомірних дій відповідача та того, що існує реальна загроза невиконання з боку відповідача можливого рішення суду про задоволення позову., висновки суду відповідають цим обставинам та вимогам закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що забезпечуючи позов, суди не врахували, що у заяві про забезпечення позову не вказано, у чому саме полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Судом дане питання також не з'ясовувалось.

Крім того, суди не взяли до уваги та не вказали співмірність суми боргу, вже існуючої застави та арештованого майна.

Так, залишився не з'ясованим обсяг позовних вимог та відповідність забезпечення позову, оскільки заборгованість позивача становить

15 700 доларів США, що еквівалентно 414 166 грн, а при укладені договору уже надано в заставу земельну ділянку вартістю 258 754 грн.

Різниця між вартістю заставного майна та сумою боргу складає 5 830 доларів США, що еквівалентно 155 412 грн, а арешт накладено на майно, вартість якого значно перевищує борг, що не охоплений заставою.

Доводи інших учасників справи

Відзив щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не надходив.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини 3 статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно до частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом спору у справі, яка переглядається, є стягнення боргу у сумі 402 909
грн.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам, оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог.

Ухвалені у справі судові рішення згідно до вимог процесуального закону містять відповідні мотиви

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська